Зимівля риби та заходи, спрямовані на покращення умов в даний період


25.01.2019

Зимівля риби та заходи, спрямовані на покращення умов в даний період

Для нормальної життєдіяльності риб, що мешкають у водоймах Харківської області, повинні бути сприятливі природні умови. Але зараз настала найважча пора року для біоресурсів – зима. Шукаючи найбільш сприятливі місця для зимівлі, риба мігрує до зимувальних ям. Зимівля водних біоресурсів є найбільш складним й відповідальним процесом у рибництві. Від якості підготовки риби до зимового періоду залежить відсоток виходу біоресурсів навесні, а отже, й успіх вирощування риби в подальшому.

Дуже важливими в житті риб є температурний режим та хімічний склад води. Найбільше значення має газовий режим водойм, тобто вміст різних розчинених у воді газів, в першу чергу, кисню. Кисень необхідний для дихання риб та інших водних організмів. Він у водойми надходить, як правило, з повітря, а частину його вода отримує від водних рослин, котрі збагачують воду киснем за рахунок фотосинтезу. Найбільш збагачений киснем, звичайно, поверхневий шар води – він взаємодіє з повітрям та сонячним світлом, необхідним для процесу фотосинтезу.

Однак, у зимовий період через наявність товстого шару льоду, вкритого снігом, немає доступу повітря з атмосфери до води, світовий потік не проходить через сніговий покрив.

Для виживання риб в зимовий період необхідний мінімум вміст кисню (мг/дм3) у воді, який для риб є різним: щука, окунь, плітка, короп, – 4,0; вугор річковий – 3,6; білий амур – 3,0 тощо. Найбільш витривалими до вмісту кисню є в’юн - 0,8 та карась сріблястий - 1,0. Судак, лящ засинають, коли вміст кисню в одному літрі води знижується до 2 мг/л. Минь, наприклад, взимку відкладає ікру. Кормова база в зимовий період дуже небагата. Судак годується дрібною рибою і мальком окуня, пливе у місця з водоростями та твердим дном. Окунь живиться планктоном, може знаходитися на мілинах з водною рослинністю або на мулистому дні. Температура води у річці взимку під кригою коливається від 0 °С до +4°С.

Більшість видів риб впадає в сплячку. У них знижується активність та частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники і процеси росту, практично повністю припиняється споживання їжі. Проте, взимку у водоймах посилюються процеси розкладу відмерлих рослин та організмів, на які витрачається кисень. Таким чином, зимівля риби у водоймі в більшості залежить від якості цієї водойми – чи вона замулена, заросла, або забруднена стічними водами підприємств.

Особливо зростає небезпека наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел. Якщо до того часу не настане відлига і в сковані кригою водойми не надійде вода, насичена киснем, врятувати рибу зможе тільки людина.

Як же зберегти рибні запаси? Насамперед, в даний період слід спостерігати за поведінкою риби. Щоденно вимірювати температуру води, перевіряти стан газового режиму, визначати вміст кисню й вільної вуглекислоти. При нормальній поведінці біоресурсів необхідно проводити такі заходи один раз на 10 днів, при утворенні льодового покриву – один раз на 5 днів, при ненормальній поведінці та появі загиблої риби – тричі на день. Також один раз в місяць потрібно робити повний аналіз води.

Також слід очистити з поверхні льоду сніг, прорубувати ополонки розміром 1м х 1м, вкривати їх гілками, снопами, соломою для попередження від замерзання.

При виникненні явищ задухи першими в ополонках з’являються водні комахи, а за ними підпливають найбільш вимогливі до вмісту розчиненого у воді кисню риби: судаки, окуні, йоржі, далі – плітки, лящі, коропи, останніми – карасі та лини.

В цей час потрібно негайно проводити аерацію води. Для цього використовують підвісні мотори. Перемішування води з повітрям збагачує її киснем. Аерацію води проводять також за допомогою мотопомп, відкачуючи її на лід, з метою подальшого стоку в ополонку. Хороші результати дає встановлення повітряних компресорів, які накачують повітря через сифони, що встановлюють на дно водойм.

Шановні рибалки-любителі! Прохання допомагати водним біоресурсам у зимовий період. Адже від наших спільних зусиль залежить кількість риби у водоймах.

У разі виявлення порушень природоохоронного законодавства чи явищ задухи риби - одразу телефонуйте до Харківського рибоохоронного патруля за номерами телефонної «гарячої лінії»: (095) 611-94-30 або (098) 894-25-94.


Читайте також:

  А що ви знаєте про стерлядь?
А що ви знаєте про стерлядь? Стерлядь (Acipenser ruthenus) – представник роду осетер (Acipenser) з родини осетрових. Стерлядь єдина з осетрових видів риб, що живе у прісних водах. Як й інші представники родини, відкладає ікру в один прийом. Стерляді влаштовують свої ... >>>

  Рибозахисні споруди та пристрої
Рибозахисні споруди та пристрої Рибозахисні споруди та пристрої призначені для попередження потрапляння у водозабірні споруди, травмування, а також загибелі молоді та дорослих особин риб. Споруди та пристрої для рибозахисту відносять до гідротехнічних споруд спеціального ... >>>

  На Червонооскільському водосховищі виявлено порушника з 5 кг риби
На Червонооскільському водосховищі виявлено порушника з 5 кг риби 10 січня 2020 року Харківський рибоохоронний патруль викрив грубе порушення правил рибальства. На особу складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Інцидент стався на Червонооскільському ... >>>

  Протягом місяця на Харківщині викрито 74 порушень Правил рибальства
Протягом місяця на Харківщині викрито 74 порушень Правил рибальства У період з 1 по 31 грудня 2019 року державними інспекторами Харківського рибоохоронного патруля проведено 8 рибоохоронних рейдів та викрито 74 порушення природоохоронного законодавства, з яких 13 - грубі. Також складено 32 протоколи за ... >>>

  Протягом одного дня вилучено 6 од. заборонених знарядь лову
Протягом одного дня вилучено 6 од. заборонених знарядь лову Восьмого січня 2020 року під час проведення заходів з виявлення та запобігання торгівлі забороненими знаряддями лову інспекторами Харківського рибоохоронного патруля задокументовано два випадки реалізації заборонених знарядь лову. ... >>>

  Риба на стихійних ринках – загроза здоров’ю людини
Риба на стихійних ринках – загроза здоров’ю людини Державні інспектори Харківського рибоохоронного патруля наділені повноваженнями контролювати порядок придбання та збуту водних біоресурсів на ринках населених пунктів Харківщини. Чому не рекомендовано купувати рибу на стихійних ... >>>

  Червонокнижний минь річковий: що варто знати про цей вид риби
Червонокнижний минь річковий: що варто знати про цей вид риби Минь річковий (Lota lota) – це прісноводна холодноводна риба. Занесений до Червоної книги України та перебуває під охороною Європейського Червоного списку. Поширений минь в північній частині Європи, Сибіру і Північної Америки, в Україні - у ... >>>

  Піймати рибу і не порушити закон
Піймати рибу і не порушити закон До початку нерестової заборони на внутрішніх водоймах Харківської області діє традиційна заборона на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах. Втім, це не означає що рибалити в цей час не заборонено зовсім. У заборонений період рибалити ... >>>


Документы: 1-8, 9-16, 17-24, 25-32, 33-40, 41-48, 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 145-152, 153-160, 161-168, 169-176, 177-184, 185-192, 193-200, 201-208, 209-216, 217-224, 225-232, 233-240.

Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області

Адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під’їзд, 10

тел.:+38 (098) 894 25 94 , тел/факс:+38 (095) 611 94 30

E-mail: khr.rp@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t